Особливості адаптації першокурсників

Від того, наскільки успішно людина включається в нову для неї діяльність, освоюється у новій організації, залежить як її психологічний стан, так і подальші успіхи. Вступ до університету - це перший, початковий етап професіоналізації (вибір сфери діяльності, пошук свого місця в професійному співтоваристві, соціальна адаптація і самореалізація як ефективно працюючого члена суспільства), ключовий етап, що найчастіше визначає весь хід подальшого життя людини.

Успішна адаптація передбачає формування психологічно комфортного стану студента в процесі навчання, наявність позитивних емоцій, пов’язаних із перебуванням в університеті. Першокурсникам важливо познайомитися з одногрупниками та іншими студентами університету, з викладачами та представниками адміністрації, а також сформувати загальну позитивну оцінку групи, факультету, університету. Засвоєння норм і цінностей, що відповідають соціальним сподіванням, полегшує першокурснику взаємодія. Якщо людина не розділяє або не розуміє встановлених у мікросоціумі (зокрема, у студентській групі) правил, то її життєдіяльність ускладнюється, адаптація порушується.

Відповідно до результатів досліджень лабораторії СПД, студенти-першокурсники ЗДУ в цілому адаптуються нормально, ототожнюють себе з університетом як соціально визнаною організацією. Близько 25% першокурсників зазнають труднощів адаптації, що обумовлені наступними причинами:

- слабкі навики самоорганізації;

- незвична організація навчального процесу (тривалість занять, час початку занять, проведення їх у різних корпусах);

- необхідність освоєння нових форм організації навчального процесу (лекції і семінари);

- незвичний стиль викладання;

- зміна характеру міжособистісних відношень із педагогами (більш високий ступінь формальності);

- труднощі міжособистісних відношень у навчальній групі.

Вчорашні школярі зустрічаються із новими для них способами організації навчального процесу: змінюється як форма викладання, так і форма звітності, контроль за успішністю стає відстроченим, велика роль приділяється самостійній роботі.

У період навчання людина продовжує своє особистісне зростання, яке повязане з багатьма проблемами: нове середовище однолітків і дорослих, перегляд уявлень про себе, необхідність заробітку, можливий переїзд в інше місто, власна сімя і т.д. Постійне вирішення цих проблем вимагає внутрішньої самоорганізації, уміння розподіляти час і сили у вкрай ущільненому режимі, стимулює роботу з виявлення й усвідомлення життєвих пріоритетів, уточнення поточних і перспективних планів.

Студентам-першокурсникам важливо зрозуміти, що на противагу школі в університеті загальноосвітні навчальні завдання стають професійно орієнтованими, із самого початку занять викладання будується на основі активного відношення студента до предметного матеріалу. Тому студент повинен зацікавити собою викладача, наукового керівника, довести свою готовність і здатність спілкуватися з ним на рівних.

Дослідження показують, що наявний у студента-першокурсника спосіб професійної діяльності (основа для придбання і систематизації знань) дифузійний, неструктурований, багато в чому нереалістичний. Успішна адаптація першокурсників до вищого навчального закладу залежить від того, наскільки серйозно, вдумливо та наполегливо він прагнутиме розібратися в специфіці обраної професії, і від його загальної готовності до подолання всіх перешкод і труднощів, що зустрінуться на шляху.

Світлана ПОХОДЕНКО,
зав. лабораторією СПД, кандидат психологічних наук