Зберегти землю для нащадків - висока місія біолога

Біологічний факультет ЗДУ веде свою історію від створення у 1987 році кафедри загальної біології, чого давно вже вимагав наш непростий у техногенному відношенні реґіон. Урбанізація та індустріалізація поступово, але й невідступно згубно впливали на його унікальну природу. Адже тут розташовані залишки тирсових степів із неповторною флорою та фауною, тут знаходяться перехрестя перелітних пташиних шляхів, тут живуть нащадки незвичайної популяції людей, що виникла в результаті великого переселення народів. Така унікальність нашої місцевості вимагала вивчення, наукових досліджень та пошуку шляхів збереження її багатства.

Тепер на біологічному факультеті навчається 600 студентів, що опановують шість біологічних та дві екологічні спеціалізації. Шість кафедр, науково-дослідні лабораторії та спеціалізовані навчальні класи дозволяють проводити науково-дослідні роботи у багатьох напрямках: хімічні та гістохімічні дослідження, електрофізіологічні, ґрунтознавства та екології, систематики рослин, фізіології та генетики, імунології та риборозведення, екології мисливських тварин та багатьох інших.

Про сьогодення та перспективи розвитку факультету розповідає зав. кафедрою зоології, доктор біологічних наук, професор Валентина Дем’янівна Бовт.

- Становленням нашого факультету ми завдячуємо першому декану, Марії Максимівні Ричковській, людині цілеспрямованій та енергійній, яка згуртувала навколо себе талановитих та самовідданих науковців. На сьогодні це колектив відомих в Україні та за її межами вчених, серед яких професори В.О. Лях, О.К. Фролов, В.А. Єщенко, - які рухають вперед науку і передають свої знання молодим.

- Які дослідження, що проводяться на кафедрах, можуть зацікавити кожного читача?

- Думаю, перш за все, це дослідження, пов’язані з нашим здоров’ям, адже створена людством собі на благо цивілізація часто негативно впливає на живі організми, тож ці проблеми й покликані вирішувати біологи.

Скажімо, кожній людині відомо, що в нашому організмі присутні метали, причому це метали життя, без них наше існування неможливе. І коли вони витісняються із клітини важкими металами, що потрапили в організм із зовнішнього середовища, складається трагічна для здоров’я ситуація, причини виникнення якої досліджує професор Єщенко.

Ця робота спрямована на запобігання хворобі, адже профілактика імунодефіциту, скоректована дієтичними та вітамінними методиками, набагато краще хай і найефективнішого лікування. Результатами наших досліджень користуються на “Запоріжсталі”, “Дніпроспецсталі” та інших металургійних підприємствах.

Ще одна проблема, пов’язана із здоров’ям, виникла в останні роки, коли ми стали більше спілкуватися з навколишнім світом, виїздити за кордон та приймати гостей здалеку. У результаті ми маємо нечувані у нашій місцевості хвороби, наприклад осередковий енцифаліт, тропічну пропасницю. У природі нашого реґіону не існує ворогів для паразитів, що переносять ці хвороби, як не існує їх для колорадського жука. Тож боротися з поширенням завезених хвороб належить людям, і це проблема нагальна, бо у плазмі крові десяти процентів досліджуваних виявили антитіла проти “чужоземних” недугів, отже, ці хвороби вже попадали в організм. Такими санітарно-технологічними дослідженнями, що мають практичне застосування, займається доцент Воронова.

Забруднення навколишнього середовища негативно впливає як на людей, так і на рослини, на їхній репродуктивний розвиток, мутогенну активність, що загрожує мутацією і є причиною онкологічних захворювань. Але серед тисяч шкідливих процесів трапляються і корисні. Професор Лях, наприклад, досліджує мутацію соняшника, яка спричиняє збільшення у ньому кількості амінової кислоти. Як наслідок, соняшникова олія має ту ж якість, що й маслинова. Наше завдання - здобувати користь із цієї властивості рослин.

- Необхідність у створенні кафедри загальної та прикладної екології не потребує пояснення. Які дослідження розпочалися у цьому напрямку?

- Земля наша знаходиться у тяжкому становищі. Є таке поняття, як екологічна ємність - гранична кількість ресурсів, спроможних забезпечити існування біосистеми. Екологічна ємність для людства приблизно 9-15 мільярдів (на початку ХХ століття на планеті мешкало 2 млрд., тепер - 6,5 млрд. чоловік), якщо переступити цю межу, за усіма законами повинне відбутися дещо, що призведе до різкого зниження біотичного потенціалу, до часткового вимирання. За прогнозами, така ситуація настане через 30 - 40 років.

Тож чи можемо ми цим нехтувати? У нашому недалекому минулому вже доволі помилок, до яких призвело нехтування екологічними законами, ми маємо гіркий досвід усіляких продовольчих програм, тваринницьких комплексів на дві тисячі голів чи колгоспних ланів з одновидовими культурами.

Та якщо залишити природу в спокої, відбувається її відновлення. Так сталося з Азовським морем за три воєнні роки. Таких результатів досягли американці, відновивши за вісім років свої Великі Озера.

Повернути природі одвічний її стан ми не можемо, тому необхідно ставитися до неї якомога обережніше. На кафедрі загальної та прикладної екології ми проводимо моніторинг навколишнього середовища, і результатом цих досліджень є розробка інтегрального показника екологічного стану нашого реґіону. Керує дослідженнями професор Савін.

Досягається це різними шляхами. Наприклад, зараз доценти Домніч та Сарабєєв проводять моніторинг ситуації в Каховському водосховищі, вивчають паразитів риб. Ці дослідження дозволять зробити висновки про ситуацію у водоймищі, а звідси - про стан урбоекологічної системи, а значить, і стан нашого здоров’я. Про значимість цих досліджень свідчить той факт, що проводяться вони за замовленням НАТО, яке виділило гранд у 16 тисяч доларів.

Наукова робота доцента Рильського у перспективі ляже в основу виробництва мікробіологічних препаратів на основі виділення із симбіозу коренів з грибами штамів. Використання цих препаратів буде позитивним для розвитку рослин та покращення складу ґрунтів.

- Валентино Дем’янівно, наукова робота ваших кафедр справді необхідна суспільству. А яке майбутнє чекає на ваших випускників?

- Ми даємо студентам знання найвищого рівня, і можемо цим пишатися. Наші випускники працюють у науково-дослідних установах з проблем діагностики, клінічної біохімії та імунології, у різноманітних лабораторіях контролю за станом природного середовища, у системі державного біомоніторингу тощо. Наші спеціалісти користуються попитом не тільки у нас, а й за кордоном, працюють у науково-дослідницьких інститутах Австрії, Канади, США, Ізраїлю, Польщі, Росії, Австралії, Аргентини. Наш недавній студент, не найкращий, між іншим, працює головним лісничим землі Гессен в Німеччині, ще один став професором у Канадському університеті.

- Значить, ви не маєте проблем з набором?

- Наш факультет чи не найважчий серед інших за вимогами та об’ємом інформації, а оплата за навчання немала. Тож ми маємо домовленість із ректором університету про знижки для випускників шкіл із біологічним ухилом та для сільських мешканців. Ми співпрацюємо із такими школами - СШ № 6, 96, 99, окрім того, у нас працює біологічна школа малої академії наук, де ми готуємо майбутніх наших студентів. Це обдаровані діти, неординарні особистості. Але, на жаль, світлі голови не завжди співпадають із великим гаманцем, і вони йдуть навчатися туди, де це безкоштовно.

Робота біолога, еколога важка, виснажлива, але необхідна людям хоча б для того, щоб зостатися живими, щоб наші діти і онуки не проклинали нас за знівечену землю.

Тамара Хоменко