День усіх закоханих

Сором’язливі мають шанс освідчитися своїм коханим.

На цьому тижні вся Європа, а разом з нею й Україна, відзначає День усіх закоханих.

Як не парадоксально, історія цього свята пов’язана з досить сумним історичним фактом. Римський імператор Клавдій вважав, що сім’я заважає воїнам боротися за імперію, і видав указ про заборону військовослужбовцям одружуватися. Та римський священик Валентин, незважаючи на указ, продовжував вінчати всіх бажаючих, за що і був страчений 14 лютого 273 року.

Перше згадування про те, що в День Святого Валентина закохані роблять один одному подарунки, відноситься до кінця XVII століття. Придворний літописець англійського двору Семюель Пепис зробив запис про те, що 14 лютого закохані можуть обмінюватися сувенірами: рукавичками, кільцями і цукерками.

З часом традиція тільки міцніла і стала вимагати усе більших витрат. На початку ХІХ століття американці стали посилати своїм нареченим марципанові цукерки, що містили цукор і коштували тоді дуже дорого. Справжнього розмаху День Святого Валентина досяг після того, як наприкінці XIX ст. почали широко використовувати цукровий буряк. Американці терміново налагодили на континенті виробництво карамелі і стали видряпувати на цукерках відповідні святу слова. Карамельки робили червоно-білими. Червоний колір означав пристрасть, а білий — чистоту кохання. У 1950-і роки цукерки стали укладати в картонні коробочки у формі серця.

У Японії святкувати День Св. Валентина стали в 30-х роках XX століття з подачі однієї великої компанії по виробництву шоколаду. Шоколад, як і раніше, залишається найбільш розповсюдженим подарунком у цей день.

Секрет поздоровлення в цей день дуже простий і полягає в тому, що це поздоровлення є своєрідним освідченням у коханні. Не випадково “валентинки” (листівки на честь Дня Святого Валентина) виконані у формі серця або прикрашені сердечками. Крім того, доречні в цей день печиво, льодяники у формі серця, а також іграшки і сувеніри аналогічної форми. Принадність подарунку – в тому, що він не вручається явно, а потихеньку “підкладається” на стіл, у книгу, у поштову скриньку адресатові. Для боязких і нерішучих закоханих анонімність поздоровлення — велика підмога у вираженні почуттів.

Про шляхи уникнення конфлікту між студентами та викладачами читайте у наступному номері.