По дорозі до університету

ЗДПІ перед війною: випускники

Рік у рік все більше фахівців готував інститут. Перший випуск був у 1934 році. Тоді вуз закінчили 350 студентів. В 1935 році було вже 398 випускників, у 1936-му – 451, в 1937-му – 643, в 1938-му – 854, у 1939-му – 1551, у 1940 – аж 1607. Випуск 1941 року відбувся, коли вже почалася Велика Вітчизняна війна: дипломи ЗДПІ одержали 1203 студента.

В рамках одного вузу можна було одержати повноцінну вищу освіту (4 роки навчання), а можна було закінчити так званий “учительський інститут” (2 роки навчання). Перед війною вищу освіту здобули 4135 молодих людей, а з “учительського інституту” вийшли 2943.

За цей час педінститут підготував 935 учителів української мови й літератури, 891 – російської мови й літератури, 79 – історії, 51 – економіки, 688 – фізики, 683 – математики, 806 – природо-знавства.

Тим часом “учительський інститут” випустив 1026 учителів української мови й літератури, 924 – російської мови й літератури, 623 – фізики, 372 – природознавства і географії.

Загальна кількість передвоєнних випускників ЗДПІ склала 7078 осіб.

Кожен випуск був для інституту важливим і складним. Але особливі труднощі виникли в 1941 році. Приймаючи поточні і державні екзамени, треба було відібрати кращих випускників для роботи в “проблемному” регіоні, недавно приєд-наному до України: у школах Західної, Ізмаїльської та Чернівецької областей. Ще в січні 1941 року уп-равління кадрів Нарко-мосу розіслало в інститу-ти таке розпорядження. Воно було винятково важ-ливим. Інститут його ви-конав, необхідні мате-ріали відправили за при-значенням. Але розпо-чалася війна, і студентів, яких розподілили в західні регіони, відпус-тили “до особливого розпорядження”. Не-зважаючи на надзви-чайно складну ситуацію, інститут досить успішно завершив 1940-41 навчальний рік.

Переважна більшість випускників ЗДПІ тих років довела, що вони гідні високого звання “учитель”. Вони стали активними працівниками народної освіти, громадськими діячами.

У науковому світі добре відомі імена вчених-випускників нашого вузу: М.Д.Бернштейна, Г.Г.Гуслистого, І.І.Слинька ті інші. У 1941 році звання кандидатів наук здобули заступник директора інституту М.С.Грищенко і завідуючий кафедрою марксизму-ленінізму І.П.Щербак.

Велика кількість ви-пускників стали за-служеними вчителя-ми. Це П.Г.Андрейкіна, П.М.Дяченко, Н.К.Ле-вченко, Я.Л.Рижов, П.І.Черкашин, Я.Л.Ше-лестов, П.А.Яковлєва та інші.

Майстром педа-гогічної справи став Я.С.Шлаган, директором Слов’янського педагогіч-ного інституту (Донецька область) – І.К.Деркач, директором школи – М.Я.Володарський, до-центом, кандидатом фі-лологічних наук, прорек-тором Московського ін-ституту культури – В.К.Ковалко. Блискучи-ми педагогами проя-вили себе І.Ф.Тимохов, О.С.Кравець, М.З.Максименко, І.І.Льовушкін. Випускник ЗДПІ Є.М.Суслов став секретарем партійної організації рідного інституту.

Шкода, що дороги багатьох людей з перед-воєнними дипломами Запорізького державного педагогічного інституту загубилися, зникли з наших очей у вогні війни, у важкі повоєнні роки! Хоча їх доля часто-густо і цікава, і повчальна. Так, скажімо, випускник ЗДПІ Костянтин Федорович Приварніков виховав двох синів-докторів наук і доньку-кандидата наук. Його син Аркадій був проректором ЗДУ. Зараз він завідує кафедрою алгебри і геометрії.

Крім того, сотні майбутніх вчителів одержали педагогічну спеціальність на підготовчих курсах при інституті.

Іван ПУХА, доцент