По дорозі до університету

30-ті роки. Викладачі

Багато траплялося в роботі Запорізького державного педагогічного інституту труднощів. Як це зазвичай бу-ває, потрапляли до викладацького складу і кар’єристи, і невігласи, і бездарі. Але більше було педагогів, як-то кажуть, з великої літери. Добру пам’ять залишили вони в студентів. Про це свідчать спогади випускників ЗДПІ.

З 1933 по 1941 рік заступником директора інституту з навчально-виховної роботи був Михайло Семенович Гриценко. Він же завідував кафедрою педагогіки та психології, викладав історію педагогіки.

Про нього колишня студентка, а згодом доцент Ніна Петрівна Москальова писала: “Час його праці в інституті – це період оновлення вузу, поліпшення організації всього навчального процесу, впровадження нових навчальних планів і програм, підвищення рівня викладання, підвищення знань студентів, їх грамотності, виховної і громадської роботи. М.С.Гриценко був вимогливим, діловим, чуйним, доброзичливим, добре ставився до студентів, цікавився їх життям, побутом, навчанням”.

Кілька років у ЗДПІ трудився Є.М.Ку-дрицький. Професор М.А.Жовтобрюх згадував: “Його лекції завжди відзна-чалися глибоким змістом, методичною чіткістю… Він добре володів старогрець-кою, латинською, англійською, французь-кою, німецькою і польською мовами, був обізнаний із найновішими досягнен-нями вітчизняної і зарубіжної лінгвістичної науки і радо ділився своїми знаннями з членами кафедри”.

Сам Михайло Андрійович Жовтобрюх займає почесне місце серед вчених, чий науковий шлях розпочався в Запорізькому педінституті. Він увійшов в історію науки як видатний мовознавець, доктор філологічних наук, професор, автор праць, які високо оцінювали у вітчизняних та зарубіжних наукових колах. Випускник ЗДПІ 1938 року, доктор філологічних наук, професор М.Г.Тараненко згадував його лекції, як “глибоко змістовні, натхненні”.

Іван ПУХА, доцент;
Поліна БАРАНЕЦЬКА,
студентка філологічного факультету