Спорт

Чим ми гірші за самураїв?

“Вивчайте старі способи, щоб зрозуміти нове”
(Японське прислів’я)

Навряд чи хтось не знає, що дзю-до – олімпійський вид спорту, яким захоплюються мільйони. Проте його “предком” було одне з найзагадковіших і найдавніших бойових мистецтв, що зародилося в Японії на межі ІХ-Х століть, – дзю-дзюцу (на заході говорять “джіу-джитсу”). Його секрети й досі передаються від учителя до учня в сімейних кланових школах.

“М’якість подолає силу і зло” – філософський принцип дзю-дзюцу. Сама назва перекладається як ”мистецтво м’якості, хитрощів, піддатливості”. Суть в тому, щоб поступитися силі супротивника і спрямувати її на нього самого. Водночас це бойове мистецтво є одним з найжорсткіших і складних.

Навчання в школах дзю-дзюцу було дуже суворим і продовжувалося багато років. Воно супроводжувалося духовним вихованням. Тільки оволодівши технічним і філософським арсеналом школи, учень, якщо заслуговував, посвячувався в таємні традиції. На цьому ж етапі він займався психофізичною підготовкою, медитаціями, які походили з дзенських монастирів: вчився управляти і концентрувати життєву енергію “кі”.

В 1868 році упав режим сегунів – воєнних правителів Японії. Багато професійних воїнів лишилося без роботи. Вони стали відкривати свої школи бойових мистецтв. Особливий інтерес джіу-джитсу викликало у спецслужб США, Росії, Німеччини…

Чим дзю-дзюцу відрізняється від решти єдиноборств?

По-перше, універсальністю. По-друге, максимальним використанням рухів та зусиль самого супротивника, впливом на больові точки, відволікаючими рухами, шоковими ударами, відходом з лінії атаки. По-третє, дзю-дзюцу слід розглядати як науку. Перемога досягається за рахунок техніки, а не за рахунок сили.

На основі дзю-дзюцу виникли айкі-до, дзю-до, хапкі-до, самбо та чимало інших систем рукопашного бою. Основними принципами цього мистецтва для воїнів оволодіти досить просто і під силу навіть жінкам та дітям, котрі завдяки йому можуть жорстко протистояти добре підготовленим противникам.

Ідеї дзю-дзюцу суперечить очкова система змагань, де існує заборона принаймні на один бойовий прийом. Бійці дзю-дзюцу лідирують в боях без правил. Регулярно проводяться національні змагання, турніри й Чемпіонати світу. На Олімпіаді в Афінах в 2004 році дзю-дзюцу буде представлено як показовий вид спорту. А в 2008 році в Пекіні хотілося б бачити його в офіційній програмі.

В Україні є кілька організацій, що сприяють розвитку дзю-дзюцу. У нас в Запорізькій області створено Федерацію дзю-дзюцу. Її центром став Спортклуб ЗДУ. Це поки що єдине місце в Запоріжжі, де володіють дзю-дзюцу і де йому можна навчитися. Ми вдячні керівникам Спортклубу М.В.Козію, Б.В.Кокарєву та В.М.Мазіну за велику допомогу.

Віталій ДЬЯКОВ,
голова Запорізької федерації дзю-дзюцу