Багатство можливостей
Якщо пригадувати минуле з проекцією на майбутнє, то слід акцентувати на тому, що університетська газета покликана брати на себе турботи своїх читачів. А їм бажається і новини всі знати, і аналіз діяльності підрозділів університету мати, і з критикою недбалих, відстаючих, неповоротних ознайомитися. Тож мені у роки редакторства доводилося і самому глибше життя колективів вивчати, і колегам довіряти.
Підмогою стали попередня одинадцятирічна журналістська практика в обласних газетах і наукова підготовка. І все ж багатство можливостей інформаційних, організаторських, виховних примушувало мене мобілізуватись так, що і про обід забував, і йшов із навчального корпусу останнім, коли навіть вахтерів хилило вже до сну.
Після виходу кожного свіжого номеру (було це щоп’ятниці) радів, коли зустрічав погляди не докірливі, а довірливі. Бо не піддавався на спонуки чи й вимоги “зведення рахунків” через газету, компрометації чи виживання “незручної особи”, шукав істину і відстоював її.
У теперішніх умовах функціонування в університеті відділення журналістики зобов’язуюсь допомагати газеті, бо творити її, з одного боку, легше - студентів-помічників побільшало, а з другого боку, значно важче - цінителів-професіоналів вистачає.
Віталій Шевченко,
доктор філологічних наук,
завідувач кафедри української літератури, колишній редактор газети “Педагог”
|