Наша підпільниця

На цьому знімку ви бачите підпільницю, яка одержала партизанський квиток за першим номером. Це наша колишня студентка Ганна Гаврилівна Топчій, дочка селянина з села Веселе Хортицького району. Після закінчення педтехнікуму вона вчителювала. З 1935 року жила в Запоріжжі, тут закінчила педінститут, працювала в СШ № 48 імені О.С. Пушкіна.

В роки тимчасової окупації їй вдалося зв’язатися з партизанською групою М.С. Рижакова, яка згодом влилася в підпільну організацію “Ревком”.

Ганна Гаврилівна проживала в Кубанському провулку. Її маленька хатка, яка ховалася в гущині саду, стала явочною квартирою, а подвір’я – місцем схову зброї та документів. Тривалий час тут переховувався М.С. Рижаков зі своєю дружиною та дочкою, а пізніше й інші підпільники.

У хаті Г.Г. Топчій збиралися на нараду підпільники, тут вони обговорювали свої справи та плани на майбутнє. У саду біля сараю, а також у льоху була захована зброя: пістолети, гранати, патрони. Тут же були й листівки.

Відважна підпільниця була зв’язковою, поширювала листівки. У 1943 році Ганна Гаврилівна була заарештована гітлерівцями і посаджена в концтабір, що розташувався на території паровозоремонтного заводу. Звідси вона була звільнена з приходом Червоної Армії.

Після звільнення Ганна Гаврилівна вчителювала в середній школі № 3 до виходу на пенсію в 1960 році.

В її партизанському квитку сказано, що його пред’явник “в період Великої Вітчизняної війни був активним учасником партизанського руху та підпільних організацій на Україні з лютого 1942 р. до жовтня 1943 р.”

2 квітня 1968 року Ганна Гаврилівна пішла з життя, але залишились її спогади, які годилося б опублікувати, а на місці, де стояла її хата, в якій була явка підпільників та зберігалася зброя (кубанський провулок, № 6), слід поставити пам’ятний знак з відповідним написом.

Іван Пуха, доцент,
кандидат педагогічних наук,
ветеран війни, інвалід війни