Не можна дух в кайдани закувати

Нинішньої весни відзначається важлива дата в історії суверенної України – 65-річчя проголошення Карпатської України і вшанування пам’яті її президента Августина Волошина.

15 березня 1939 р. стало переломним моментом для закарпатських українців. Починаючи з ХІІ століття, безупинно вів цей народ боротьбу із завойовниками за свої права. Знаходячись у складі чужих земель – з ХІІ ст. у складі Угорщини та Австроугорщини, а з ХVІІ – Чехословаччини, поневолений і позбавлений рідної мови народ зумів зберегти свою національну самосвідомість, дух предків додавав сили і почуття єдності. Дух, ідею не можна в кайдани закувати.

Що знає сучасна молодь про ті героїчні і водночас трагічні події? Цим запитанням задалися співробітники відділу гуманітарної освіти та виховання, вирішивши провести ряд заходів, які б нагадали студентам про ті далекі події 1939 року. Назвемо деякі з них.

Завдяки старанням працівників наукової бібліотеки ЗДУ і її директора Валентини Герасимової у залі суспільно-політичних наук працювала цікава книжкова виставка, присвячена 65-й річниці проголошення Карпатської України.

У музеї історії університету для студентів факультетів фізичного виховання, іноземної філології, економічного, біологічного, соціальної педагогіки та психології завідувачка музеєм Людмила Бочарова прочитала тематичні лекції про багатовікову боротьбу українського народу за соборність своїх земель. Лекції викликали жвавий інтерес і зацікавлення у слухачів. Студенти факультетів біологічного та фізичного виховання вражали своєю ерудицією, активно обговорюючи задану тему. Вони піднімали багато складних питань і разом із Людмилою Володимирівною розмірковували над непростою історією незалежності закарпатських українців та їх президента Августина Волошина, доля якого склалася досить трагічно. “Як чехи мають свого Масарика, так і ми, підкарпатські українці, маємо свого Августина Волошина. Це наша гордість і наша слава. Волошин – наша новітня історія. Був він пробудником у тяжкі часи національних утисків, і з його ім’ям пов’язане наше національне пробудження… Такий муж заслужив, щоб його ім’ям назвали найкращі площі і вулиці, щоб йому ставили пам’ятники. Це все ми зробимо, як прийде час”, – таку оцінку діяльності Августина Волошина дав його сучасник, один із найвідоміших поетів Закарпаття Гренджа-Донський. А може, час, про який він говорить, вже настав?

Світлана Мінаєва,
провідний спеціаліст відділу
гуманітарної освіти та виховання