Ім’я для історії

Рік тому пішов із життя видатний філолог-славіст, академік Російської Академії Наук Олег Миколайович Трубачов. У рамках Року Росії в Україні в ЗДУ відбулася виставка його наукових праць.

Лицар етимології

Закінчуючи Дніпропет-ровський університет, Олег Трубачов подав до захисту одразу дві роботи: про загальнослов’янську лексику в російській мові та про болгарське відродження. Коло його наукових інтересів визначилося в аспірантурі Інституті слов’янознавства, куди він вступив у 1953 році. Етимологія стає для нього одночасно і метою досліджень, і їх інструментом.

У 1957 році О.М.Трубачов захищає як кандидатську дисертацію монографію “Історія слов’янських термінів спорідненості та деякі давні терміни суспільного ладу”. А в 1960 році побачила світ його монографія “Поход-ження назв домашніх тварин у слов’янських мовах”.

О.М.Трубачова називають творцем та натхненником московської етимологічної школи. Саме його зусиллями в Інституті російської мови АН СРСР організували сектор (тепер відділ) етимології та ономастики і почав виходити збірник “Етимологія”.

Текст монографії “Реміснича термінологія у слов’-янських мовах (Етимологія і досвід групової реконст-рукції)” Трубачов захистив як докторську дисертацію.

Серед наукових праць вченого слід виділити мо-нографію, створену у співавторстві з В.М.Тодоровим: “Лінгвістичний аналіз гідронімів Верхнього Подніп-ров’я”. І монографію “Назви річок Правобережної України: Словотвір. Етимологія. Етнічна інтерпретація”.

Справою життя Олега Миколайовича стала робота над створенням “Етимологічного словника слов’-янських мов” (з 1974 року вийшло 28 томів!).

Монографія Трубачова “Етногенез і культура давніх слов’ян” відзначена Академічною премією імені Пушкіна. Особлива сторінка у діяльності вченого – переклад, редагування й обробка чотиритомного “Етимологічного словника російської мови” Фасмера. Доповнення Трубачова складали третину оригіналу! “Російський Фасмер” витримав чотири видання.

Академік О.М.Трубачов читав лекції у Хельсин-ському університеті, у вузах Німеччини та США, був членом вітчизняних і зарубіжних наукових товариств, комітетів, комісій. Займав посаду заступника директора Інституту російської мови. У 1996 році став головою Національного комітету славістів Росії. Трубачов ак-тивно готувався до форуму-2003 у Словенії, але 9 бе-резня 2002 року життя видатного вченого обірвалося.

В усьому світі цінують праці О.М.Трубачова. Вивчають їх, спираються на них і науковці та студенти Запорізького державного університету.

Ірина БАКАЛЕНКО,
доцент кафедри методики викладання філологічних дисциплін