Наші друзі

Розсувається бамбукова завіса

У цьому навчальному році в ЗДУ створений Центр українсько-китайської дружби. А на факультеті іноземної філології близько 50 студентів розпочали вивчати китайську факультативно і як додаткову третю мову. В університеті навіть видається газета під назвою “Поднебесная”. Чому раптом такий інтерес до Китаю?

Справа в тому, що мерія Запоріжжя встановила перспективні контакти з містом Ічан. Розроблено план співробітництва. Зокрема, 47 молодих китайців уже навчаються у Національному технічному університеті, один – на російському відділенні ЗДУ. З університетом “Три ущелини” укладено угоду, згідно якої в наступному навчальному році студенти цього вузу вивчатимуть у Запорізькому державному університеті менеджмент і економіку, а також російську мову.

Центр українсько-китайської дружби очолив молодий викладач китайської мови Андрій Поторочин. Він родом з Донецької області. Потомствений педагог: його батько працює учителем фізики й інформатики. А Андрій закінчив китайське відділення Краматорського економіко-гуманітарного університету. Він не вважає китайську мову такою вже важкою: “Якщо старанно працювати, важких мов не буває!” – переконаний Андрій Ярославович.

У Поторочина є надійний помічник – студент ЗНТУ (й водночас щось на зразок куратора усіх китайських студентів) Квін Джіан Хуа. Ось що він пише в останньому номері газети “Поднебесная”: “У 2000 році загальний обсяг імпорту й експорту Китаю склав 500 мільярдів доларів США, що на 12% більше, ніж у попередньому році. За обсягом зовнішньої торгівлі Китай посідає 8 місце у світі. Він установив торгово-економічні відносини більше як з 220 країнами… Під керівництвом Компартії Китаю китайський народ іде уперед шляхом будівництва соціалізму з китайською специфікою!”

А запоріжець Олег Лимарев у тій же газеті висуває гасло: “Китаєць з українцем – друзі навіки!” Хотілося б, щоб воно дійсно було так. І це, значною мірою, залежить від нас.

Китайці – народ дуже доброзичливий, надійний, працелюбний, пунктуальний. Вони звикли з абсолютною точністю виконувати свої обіцянки і того ж очікують від партнерів. На них завжди можна покластися. Але якщо підведеш китайця хоч раз – він уже не матиме з тобою справ.

Деякі китайські студенти, що зараз навчаються в Запоріжжі, мають бажання завести тут свій бізнес. Чому б, справді, нашому місту не увійти у число найнадійніших торгових партнерів Ічану, якщо це вигідно обом сторонам?

Так, “бамбукова завіса” розсувається. Це має досить цікаві наслідки і для ЗДУ. Наш вуз починає “говорити з китайським акцентом”. Наприклад, укладений договір з Федерацією ушу України: можливо, основи ушу викладатимуться в нашому вузі. А Андрій Поторочин у серпні відправиться до Китаю. Він дуже багато очікує від цієї поїздки: хоче поповнити знання про цю країну, удосконалити свою китайську мову, завести нових друзів, привезти книги і підручники (у нас їх дуже мало і вони коштують шалені гроші), зрештою, відшукати певні експонати, зразки китайської культури, якими можна прикрасити кімнату 312 у четвертому корпусі ЗДУ, де знаходиться Центр українсько-китайської дружби.

Дмитро МОСКОВЦЕВ,
наш кор.