По дорозі до університету

ЗДПі. Останій рік.

Останнім для Запорізького державного педагогічного інституту став 1984-85 рік. Літо 1984-го виявилося, як і попередні, досить насиченим. З десятка будівельних загонів, які були сформовані в інституті, слід виділити будзагін історичного факультету (командир – студентка Людмила Щербаха, комісар – асистент кафедри філософії Людмила Кривега). Він працював на рибоконсервному комбінаті у столиці Ямало-Ненецького автономного округу – Салехарді (Західний Сибір).

Вересень, за традицією, – час сільськогосподарських робіт. А жовтень – час звітно-виборної кампанії у різних громадських організаціях. Їх тоді очолювали В.І.Масько (профспілка викладачів), В.Хисний (профспілка студентів), О.Скидін (комсо-мольська організація вузу).

Цікаві думки висловив у спогадах про діяльність цих організацій Василь Сергійович Сокирко. Чудова людина, він все життя присвятив справі виховання молоді, але рано пішов від нас. Василь Сергійович був переконаний: “Що б ми сьогодні не казали про “набридлу заідеологізованість і заполітизованість” життя у ті роки, але, з моєї точки зору, нинішні студенти, які так спритно розмірковують про “бакси”, “приколи”, “прикиди”, поїздки за кордон, додаткові заробітки, вдачі і невдачі у сфері бізнесу, надзвичайно слабко розбираються у всьому тому, що відбувається у нас, в Україні, та й взагалі у світі в цілому”.

Якими були найзначніші наукові досягнення педагогічного інституту в 1984 році? Ось вони: видано чотири монографії (у тому числі твори В.А.Чабаненка та В.М.Тихомирова), два підручники (автор одного з них – В.К.Іваненко), три навчальних посібники. Зауважимо, що тоді видання нових книг і брошур було далеко не такою простою справою, як сьогодні, за умов сучасних поліграфічних технологій та відсутності політичної цензури.

У 1984 році викладачі ЗДПІ захистили три докторських дисертації (у тому числі В.А.Чабаненко і Є.М.Розенбаум) і вісім кандидатських (серед нових кандидатів наук були В.І.Скибіна, О.Д.Турган, Ю.П.Князьков, В.Г.Цимбалюк).

Такого щедрого на здобутки року ще не було в історії Запорізького педінституту. А тому давайте відгукнемося на запрошення нашого поета і водночас викладача ЗДПІ В.Є.Марієнпольського, проголошене напередодні Новорічного свята:

“Добрим людям глянемо у вічі, cядем за веселий щедрий стіл...

Будем щасливішими ми двічі, поділившись радістю навпіл”.

Розпочався 1985-й рік: останній рік існування Запорізького державного педагогічного інституту. Завершувалася велика робота із перетворення суто педагогічного вузу на багатогалузевий класичний університет. У травні відбулися відкриті партійні збори, де конкретно стояло питання про ступінь готовності кожного факультету до переходу на нові університетські програми. Йшлося про розв’язання проблем організаційно-навчального характеру. Також багато було питань матеріально-технічного порядку, які виникли у зв’язку з таким “революційним” переходом.

У червні вийшов спеціальний номер багатотиражної газети “Педагог”. Він був присвячений прийому студентів уже не в інститут, а в університет. Центральним матеріалом цього випуску була стаття нового ректора вузу В’ячеслава Олександровича Толока “Світло науки – для вас”.

21 червня газета “Педагог” вийшла під таким гаслом: “До відкриття університету лишилося 72 дня!” Двома днями раніше на Вченій раді інституту обговорили питання про підготовку деканатів і кафедр до 1985-86 навчального року уже в якості університетських підрозділів. Тодішній декан філологічного факультету Аркадій Степанович Бровко писав у ці дні в газеті “Педагог”: “Готуючись до роботи за новими навчальними планами, на нашому факультеті особлива увага приділяється психологічній підготовці викладачів до роботи в університеті”.

І от, нарешті, настав день офіційного відкриття Запорізького державного університету – 30 серпня 1985 року…

Семен ОРЛЯНСЬКИЙ,
кандидат історичних наук